Київ належ ить до тих унікальних міст, який оточений островами. В кожного своя історія і сьогодні якісь з них залишаються незайманими, а із-за якихось розгорілася справжня земельна війна. Одні київські острови дивом залишилися незайманими, не мінялися століттями і зуміли зберегти свою унікальну флору і фауну. Іншим повезло менше.
1. Муромець
Цей крупний піщаний острів утворився колись в результаті багаточисельних намивань дніпровської і деснянської течій. Після перекриття Чорторойського русла він став півостровом і сьогодні знаходиться між двома спальними районами Києва, оболонню і Троєщиною, на заході обмежений Дніпром, на півночі – Десною, на сході – Десенкою (Чорторой), а на півдні – Московським мостом. Відвіку на ньому селилися рибаки.
А назву острова пов'язують з легендою п ро те, що саме тут розбивали свої шатри билинні багатирі – Добриня Никітіч, Альоша Поповіч і Ілля Муромець, – перш ніж з'явитися перед ясні очі князя Володимира. А ще, говорять, острів цей назвали ім'ям прославленого багатиря, щоб той звільнив від всякої нечисті урочище Чорторою, що знаходиться на ньому. У 1972 році на ньому заклали парк Дружби народів, який є частиною Дніпровського парку, що протягнувся уздовж всього Києва.
У 1990 році відносячий до Оболонського району острів разом з парком Дружби народів "переведений" в Деснянський район. Має заповідну зону, що потребує охорони.
2. Труханів
 Сьогодні цей витягнутий уздовж берегів Дніпра острів важко відокремити від того, що знаходиться вище за течією острова Муромець (приблизний кордон – Московський міст). Але на плані Києва 1902 року чітко видно широка протока, що розділяє їх.
За часів Київської Русі це взагалі був півострів, і островом став в XVIII столітті. Зараз Труханів омивається з одного боку Дніпром, з іншої – його рукавом Чортороєм, а з півдня – Матвіївською затокою (раніше Старий). Має декілька озер, найбільше – Бабине.
 Назву отримав від імені половецького хана Тугоркана, дочка якого, дружина київського князя Святополка Ізяславовича, в літній час жила на ньому в заміському княжому дворі, за свою красу що іменувався "Раєм". У XI–XII вв. на Трухановому було село Увятичи, де проходілі з'їзди російських князів 1100 і 1103 рр., на яких ті прийняли рішення разом виступити проти половців. З появою тут парового млина в 1856-му почалося активне освоєння цієї суші.
У 1885-му на Трухановому розмістилося Дніпровське пароплавство, пізніше – яхт-клуб, на відкритті якого був присутній Микола II, за міський парк "Ермітаж" з оркестром і "катанням у візках по рейках з "американських" гір" і ресторан "Босфор". Ще пізніше – селище робітників-водників, спалене німцями в 1943 році. З 1957 року з містом пов'язаний Парковим мостом і річковими трамваями. Сейчас Труханов – лакомый кусочек для застройщиков. Но окончательно прибрать его к рукам мешает оставшаяся на острове заповедная зона, в которой живут редкие звери и птицы.
3. Жуків
Це місцевість на П равому березі Дніпра між річечками Коник і Віта і затокою Матвіївський, через яку в 60-і роки була насипана гребля до острова Водник. Свою назву отримав від струмка Жуковка, що впадає до Дніпра, і в народі іменується Жучкою.
Колись на острові були мисливські угіддя київських князів, частина території використовувалася Лаврою під пасовище, десь тут козаки під керівництвом Богдана Хмельницького перемогли литовців. А зараз на нього зазіхають спроможні городяни, шляхом самозахоплення відбираючи собі шматки пожирніше, і міські архітектори, захоплені планами благоустрої тутешніх земель. 
З 1999 року велика частина острова є заповідником. Флора налічує понад 120 видів коштовних рослин. У затоках і старому руслі Дніпра нерестяться близько трьох десятків видів риб. Сюди залітають перелітні птиці і живуть зникаючі (куріпка сіра, орлан білохвостий). Тут все ще можна побачити горностая, видру, бобра, кам'яну куницю, ласку, єнотовидну собаку, полівк у водяну, ондатру, рідких комах і плазунів.
На острові розташовані унікальні озера Конча і Заспа, охороняти які почали ще в 1893 році. Також тут знаходяться судоремонтний завод, військове містечко, дачі, пляжні зони і вхід в тунель під Дніпром, яке почали будувати перед війною за наказом Сталіна.
4. Галерний
Цей невел икий острів, що примикає до Правого берега Дніпра, розташований між Корчеватим і П'ятіхатками. Із заходу омивається затокою Миколайчик, зі сходу – озером Ерік, а з півдня – однойменною Галерною затокою. На півночі приєднується до берега невеликою перемичкою.
Вважається, що свою назву отримав завдяк и тому, що колись давно десь тут, в районі Лисої гори, знаходилася давньоримська торгівельна база і форт з гаванню, що підтверджується археологічними знахідками на зразок римських монет, що датуються початком I тисячоліття н.е. З тих пір, коли на Дніпрі можна було побачити галери, що пропливають мимо, і називають острів Галерним.
Із-за наближеності до "великої землі" і великої кількості людських "слідів", на зразок осуше них ставків Інституту рибного господарства і звалищ сміття, йому, на відміну від "побратимів", що зуміли зберегти свою первозданність, не загрожує включення в регіональний ландшафтний парк "Дніпровські острови". Тим більше що місто має на нього свої види, зокрема, планується повністю перетворити острів на пішохідну зону, а тутешнє господарство по розведенню риби – в ресторанний комплекс, улаштувати аквапарк, побудувати торгівельно-розважальні комплекси, спортивно-розважальний центр, котеджі. Пересуватися по острову можна буде лише пішки або на велосипедах, а недалеко від ньому планують побудувати стоянку на 1500 машин.
5. Водників (ще один Галерний)
Острів Водників – історична місцевість між Дніпром і Жуковим островом. Раніше називався Чернечим (від українського слова чернец ь), оскільки належав Києво-Печерській Лаврі, і з XVIII століття згадується як Галерний, оскільки був зручною пристанню і формою нагадує велику баржу-галеру.
Теперішню назву отримав завдяки господарським об'єктам, що знаходяться на ньому, обслуговуючим водний транспорт. Спочатку був відокремлений від острова Жукова протокою, поки в 50-і роки XX століття їх не з'єднали земляною греблею, по якій проклали шосе. З тих пір на острів можна проїхати на автомобілі із Столичного шосе.
 Завдяки виникненню сухопутного зв'язку з "материком" на острові Водників побудували один з цехів Київського суднобудівельно-судоремонтного заводу, а що утворився між островом і греблею затока перетворилася на зручну для зимівлі річкового флоту гавань. Нічого коштовного з точки зору натуралістів тут не залишилося, зате можна купити собі будиночок і жити в 40 метрах від Дніпра.
6. Ольгин 
Ольгин, як і ближній до нього Козачий, знаходиться недалеко від Жукова острова. Тут дивним чином уживаються представники європейської і азіатської флори і фауни.
У заповіднику, частиною якого є острів, учені виявили безліч рідкісних рослин, комах і птиць. Наприклад, три види рослин з Червоної книги України. Тут зустрічаються рідке сніжно-біле латаття, лікарські трави. Водяться видра річкова, горностай, лось, дикий кабан, косуля, заєць, ласка, нірка, лисиця. Прикрасою заповідника є колонія чапель. Є рідкісні види бабок, болотяні черепахи.
Оточений Ольгин піщаними пляжами, на яких було б повно народу, якби це був не острів. А так бувають тут лише рідкі прибульці, що уподобали красиві місця для відпочинку, та скаути, що тренується виживати в неміських умовах.
Пару років назад Ольгин разом з його останніми заповідними "побратимами" включили в регіональний ландшафтний парк "Дніпровські острови", у зв'язку з чим доступ сюди збираються обмежити: попасти на нього можна буде, ставши учасником наукових досліджень або членом екскурсійної групи.
|
Квартира
Будинок
